Notice: Undefined index: HTTP_ACCEPT_LANGUAGE in /home/u252677172/domains/teoset.com/public_html/conf/core/router.php on line 37
Про хом\'ячка Бориса
Link copied
Something is wrong

Про хом\'ячка Бориса

Instructions for use

Hostinger_Horizontal_Purple
Web hosting from
2,79 €/month
  • 24/7 customer support
  • Discounts for loyal customers
  • Free migration of the website

https://teoset.com/speed-read/player/2149
copy

Про хом\'ячка Бориса

У Віті, крім папуги Гоші та кицьок Жозефіни й Стрілки, жили ще кілька кумедних звіряток. Їжачок Колючка прийшов із квітника. А м’якенького хом’ячка Бориса подарувала сестричка. Він був рудий і кудлатий, схожий на маленьку мишку з коротким хвостиком.
Колючка полюбляв свіже молочко. Нап’ється досхочу́ і заховається в найвіддаленішому за́кутку квартири.

Якось до Віті завітали його шкільні това́риші. Вони побавилися з кицями, послухали мудрі розповіді Гоші й помітили клітку з Борисом.
— А ти нам і не розповідав, що в тебе миша є...
— А це й не миша зовсім, а хом’ячок Борис, — заперечив Вітя.
— Ліпше ми з ним побавимось, — хлопці почали трясти «будиночок» звірятка. Але воно навіть вушком не повело́.
Тоді хлопчаки́ заплескали в долоні та влаштува́ли довкола танці з вигуками, тупоті́нням.
— Борисе, не спи! — кричали вони.

І тут раптом із папугою Гошею щось вчинилося: він вибрався зі своєї клітки і почав виробляти карколомні «фігури» над голова́ми бешкетників. Аж поки ті не звернули на нього увагу.
— Ану зупиніться! — заверещав папуга. — Не бачите, спить Борис!


Хлопці від подиву порозкривали роти.
— А чому? — запитав хтось.
— А тому, що в кімнаті прохолодно, от він і впав у тимчасову сплячку.
— Як же його розбудити? — не вгава́ли школярики.
— Дуже просто: поставте клітку в тепле місце, і він незабаром прокинеться. І не кричіть на Бориса! Від вашого крику в хом’ячка може статися серцевий напад... А ще я вам розповім, як правильно доглядати за цією «безхвостою мишею». Варто пам’ятати, що хом’ячку шкідливо давати цукерки, шоколад, вони можуть застрягнути в його щічках. Годуйте його зернятами, як Вітя. Не треба класти в клітку вату... Він може її з’їсти, і це закінчиться для нього досить сумно.

...Коли товариші Віті пішли, Борис виліз зі свого притулку і помахав привітно лапкою Гоші:
— Дякую тобі, ти справжній друг.

За Віктором Васильчуком